Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Вівторок, 19.03.2024, 15:42 |
Капулівська гімназія Покровської сільської ради | |
Вітаю Вас Гість |
|
Моніторинг навчально-виховного процесу
Дані моніторингу НВП впродовж 2020-2021 навчального року: /nov/monitoring_vidviduvannja.pdf /nov/monitoring_zakinchennja_i_semestru-2.pdf /nov/monitoring_kl.zhurnali.pdf
Впровадження у навчально-виховний процес моніторингу якості освіти (з річного плану роботи школи) Мета :забезпечити своєчасний збір, обробку та аналіз інформації як необхідної умови прийняття ефективних науково обгрунтованих управлінських рішень, спрямованих на реалізацію інноваційних завдань розвитку школи
ПОЛОЖЕННЯ
про моніторинг якості освіти в Капулівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів
1. Загальні положення
Моніторинг в Капулівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (далі – Школа) – це система заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану функціонування певного суб’єкта освітньої діяльності чи освітньої системи у школі загалом та прогнозування її розвитку на основі аналізу одержаних даних і виявлених тенденцій та закономірностей. Сутність моніторингу полягає в його функціональному зв’язку з усіма етапами управління, разом з якими він утворює замкнений цикл регулювання.
2. Об’єкти моніторингу
2.1. Об’єкти моніторингу – система освіти в школі, процеси, що відбуваються в ній, діяльність учасників навчально-виховного процесу, явища.
2.1.2. Система освіти: загальна середня.
2.1.3. Процеси: педагогічний процес загалом та його окремі складові.
2.1.4. Діяльність: трудова, навчальна, виховна. 2.1.5. Явища: вихованість та освіченість учня, майстерність педагога тощо.
2.2. Будь-який моніторинг передбачає аналіз демографічних, соціальних, економічних, психологічних, педагогічних аспектів.
2.3. Групи об’єктів моніторингу:
2.3.1 Статистичні категорії: ресурси (фінансові, матеріальні, людські тощо), явища (якість викладання предметів, рівень освітньої підготовки та вихованість учнів, кваліфікація вчителів, компетентність та інші якості адміністрації школи тощо).
2.3.2 Динамічні категорії: процес (навчальний, виховний; внутрішній та зовнішній контроль, інспекторські перевірки тощо), діяльність (учнівська, вчительська та ін.).
3. Загальні види моніторингу та види внутрішньошкільного моніторингу
3.1. Види моніторингу у залежності від того, хто його здійснює:
3.1.1. Внутрішній моніторинг проводять члени педагогічного колективу (творчої групи „Моніторингові дослідження у школі”) з метою досягнення ефективності адміністрування, активізації навчально-виховної діяльності, виявлення прогалин у знаннях учнів, проведенні експериментально-дослідницької роботи, науково-методичної роботи, атестації педагогічних працівників тощо. Результати цього моніторингу мають вагу лише у внутрішньому використанні. Не всі результати, отримані під час внутрішнього моніторингу треба оприлюднювати, деякі доцільно використовувати в подальшій роботі без оголошення. 3.1.2. Зовнішній моніторинг здійснюють незалежні установи (МОН України, ГУОН м.Києва, районне управління освіти, центри моніторингових досліджень тощо) найчастіше для отримання статистично значущої достовірної інформації, яка є основою освітньої статистики держави.
3.2. Види моніторингу за цілями:
3.2.1. Моніторинг узгодження управління – ця система підкреслює важливу роль учителя й фінансування школи й робить спробу довести, що існуюче забезпечення освіти відповідає певним стандартам. Якщо школа за різними показниками відповідає визначеним стандартам, то автоматично забезпечує адекватний рівень її діяльності.
3.2.2. Діагностичний моніторинг визначає рівень успішності учнів за окремими предметами навчального плану шляхом використання різних тестів та методик, наприклад, аналізу моніторингових досліджень рівня навчальних досягнень учнів з предметів тощо. Завдяки цьому типу моніторингу можна визначити слабкі та сильні сторони академічних навичок учнів незалежно від їх особистості.
3.2.3. Моніторинг діяльності – передбачає вимірювання та порівняння на основі стандарту або норми.
3.3. Види моніторингу в освіті за засобами їх проведення:
3.3.1. Педагогічний (освітній) моніторинг передбачає визначення стану об’єкта в будь-який час із наступним прогнозуванням його розвитку.
3.3.2. Дидактичний моніторинг передбачає стеження за різними аспектами навчально-освітнього процесу.
3.3.3. Виховний моніторинг передбачає різнобічне дослідження освітньо-виховного процесу.
3.3.4. Соціологічний моніторинг полягає в науково-інформаційній допомозі у реалізації соціальних програм (проектів) тощо.
3.3.5. Соціально-психологічний моніторинг відстежує систему колективно-групових, особистісних відносин за характером психологічної атмосфери колективу, групи. 3.4. Види моніторингу у залежності від засобів збору інформації:
3.4.1. Опис об’єкта моніторингу без вимірювання.
3.4.2. Використання фізичних вимірювань об’єкта.
3.4.3. Використання системи розроблених та загальноприйнятих критеріїв та індикаторів.
3.4.4. Вимірювання відбуваються опосередковано, з використанням технологій наукового дослідження, системи критеріїв та показників.
3.5. Види внутрішньо шкільного моніторингу якості освіти:
3.5.1. Педагогічний – вивчення рівня навчальних досягнень учнів, якості змісту освіти.
3.5.2. Психологічний - вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо.
3.5.3. Соціологічний – вивчення соціальних умов життя, навчання і праці учасників навчально-виховного процесу.
3.5.4. Медичний – вивчення стану фізичного здоров’я, наявність програм соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.
3.5.5. Статистичний - збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності.
3.5.6. Ресурсний – вивчення обсягів, розподілу та якості забезпечення системи загальної середньої освіти матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними ресурсами.
3.5.7. Кадровий – вивчення кадрового складу педагогів та тих, хто керую системою загальної середньої освіти, аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації кадрів, фіксація вакансій залежно від розташування школи, плинність кадрів тощо.
3.5.8. Управлінський – комплексний аналіз системи загальної середньої освіти за різними групами показників для вироблення управлінського рішення, оцінювання ефективності державного управління загальною середньою освітою та її якістю.
3.6. Види внутрішньошкільного моніторингу за масштабом цілей освіти:
3.6.1. Стратегічний.
3.6.2. Тактичний.
3.6.3. Оперативний.
3.7. Види внутрішньошкільного моніторингу за етапами навчання:
3.7.1. Вхідний або вибірковий.
3.7.2. Навчальний або проміжний.
3.7.3. Вихідний або підсумковий.
3.8. Види внутрішньошкільного моніторингу за часовою залежністю:
3.8.1. Ретроспективний.
3.8.2. Попереджувальний.
3.8.3. Випереджаючий.
3.8.4. Поточний.
3.9. Види внутрішньошкільного моніторингу за частотою процедур:
3.9.1. Разовий.
3.9.2. Періодичний.
3.9.3. Систематичний.
3.10. Види внутрішньошкільного моніторингу за охопленням об’єкту спостережень:
3.10.1. Локальний.
3.10.2. Вибірковий.
3.10.3. Суцільний.
3.11. Види внутрішньошкільного моніторингу за організаційними формами:
3.11.1. Індивідуальний.
3.11.2. Груповий.
11.3. Фронтальний.
3.12. Види внутрішньошкільного моніторингу за формами об’єкт-суб’єктних відносин:
3.12.1 Зовнішній або соціальний.
3.12.2. Взаємоконтроль.
3.12.3. Самоаналіз.
3.13. Види внутрішньошкільного моніторингу за інструментарієм, що використовується:
3.13.1. Стандартизований.
3.13.2. Нестандартизований.
3.13.3. Матричний.
3.13.4. Інші.
4. Рівні моніторингу у школі
4.1. Індивідуальний (учнівський, учительський, адміністративний). На цьому рівні відбувається самооцінка суб’єктами моніторингу якості своєї загальноосвітньої та професійної підготовки, суспільної професійної та життєвої компетенції, досвіду оволодіння певними способами діяльності, навичками критичного мислення тощо.
4.2. Локальний ( у межах школи). На цьому рівні відбувається оцінювання школою учасників навчально-виховного процесу щодо якості освіти, досягнення ними поставленої мети в опануванні вимог державного стандарту відповідного рівня освіти, коригування стратегії розвитку за соціальними, педагогічними, економічними та іншими показниками. Проведення моніторингу на локальному рівні виконує роль самоконтролю, результати якого використовуються для внутрішніх потреб школи. Головною метою такого дослідження є збір інформації для вироблення стратегії й тактики вдосконалення діяльності школи, навчально-виховного процесу та діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу. На цьому рівні виробляються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на корекцію навчальної та організацію індивідуальної роботи.
5. Етапи проведення моніторингу у школі
5.1. Ініціювання проведення моніторингу (замовники) – у школі відповідно Програми моніторингових досліджень на навчальний рік.
5.2. Підготовка до проведення моніторингу:
I етап. Орієнтовна програма моніторингу
1. Визначення мети й завдань дослідження.
2. Визначення об’єктів дослідження.
3. Розрахунок та формування вибірки.
4. Побудова дослідження у вигляді гістограми Ганта: · визначення термінів і процедур дослідження; · підбір та підготовка (навчання) координаторів дослідження. 5. Визначення критеріїв і показників оцінювання.
6. Вибір методів дослідження й узагальнення статистичної інформації.
II етап. Розробка інструментарію
1. Розробка вимірювального інструментарію (тестів, анкет, їх апробація, одержання стандартизованого інструментарію).
2. Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів та його учасників.
3. Вибір статистичних і математичних методів опрацювання та обрахунку одержаних результатів дослідження.
4. Вибір форми узагальнення статистичної інформації.
5.3. Проведення дослідження: · пілотне дослідження (підготовка учасників, їх інструктаж); · опрацювання результатів, виявлення і аналіз помилок, оцінювання похибок; · основне дослідження.
5.4. Обробка та узагальнення отриманих результатів.
5.5. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження: · узагальнення статистичної інформації; · виявлення чинників впливу; · виявлення кореляції між чинниками впливу; · оцінювання отриманих результатів аналізу, їх інтерпретація, підготовка висновків; · формулювання рекомендацій щодо коригувальної роботи, усунення негативних чинників, формування освітньої політики; · оприлюднення результатів дослідження.
6. Функції учасників групи „Моніторингові дослідження”
6.1. Функції керівника групи:
6.1.1. керує роботою групи „Моніторингові дослідження”;
6.1.2. здійснює безпосередню підготовку до проведення моніторингу;
6.1.3. контролює проведення групою моніторингового дослідження у вказані терміни, обробку результатів;
6.1.4. бере участь в аналізі та інтерпретуванні результати дослідження;
6.1.5. складає Програму моніторингових досліджень на навчальний рік;
6.1.6. звітує перед директором за виконання Програми;
6.1.7. несе відповідальність за нерозголошення отриманої інформації;
6.1.8. оприлюднює результати моніторингових досліджень за погодженням директора школи.
6.2. Функції учасника групи:
6.2.1. бере участь у підготовці до проведення моніторингу;
|
|
Copyright MyCorp © 2024 |
Створити безкоштовний сайт на uCoz |