Капулівська ЗОШ І-ІІІ ступенів - Система
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 08.12.2016, 07:57

Капулівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Категорії розділу
Спорт [1]
спортивні новини
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 114
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Система

Система виховної роботи Капулівської ЗШ І – ІІІ ступенів
« Діти живуть щохвилини, щогодини, щодня, живуть невпинно й безупинно »
( Шалва Амонашвілі )
   Стародавня народна мудрість говорить: „Якщо твої плани розраховані на рік – сій хліб, якщо твої плани розраховані на десятиріччя – посади дерево, якщо твої плани розраховані на віки – виховуй дітей”. Наші плани розраховані на віки, і тому основним завданням є навчання і виховання дітей – майбутнього нашої України. Капулівська ЗШ І – ІІІ ступенів – це окрема дитяча країна, галаслива і непосидюча, складна і дуже любима нами. Школа працює за історико-краєзнавчим напрямком „Знання історії і культури рідного краю – невід’ємна частина загальнолюдських цінностей”. Його вибір обумовлений рядом об’єктивних та суб’єктивних факторів, до яких можна віднести: розбудову суверенної держави України, вивчення української мови як єдинодержавної, духовне відродження нації, інтереси та здібності учнів, історичне минуле рідного краю тощо. Школа служить лабораторією для формування духовності та духовної культури особистості в умовах гуманізації освіти, допомагає усвідомлювати учням розкривати власні можливості і потреби. Мораль і духовність – основа будь-якого поступу вперед. Зараз, в період повернення до першоджерел української ментальності, проблема духовного становлення особистості на грунті національних цінностей набуває особливого значення. Увага концентрується на культурознавчому аспекті шкільної освіти, що вимагає інноваційних підходів до навчально-виховного процесу. Вже десятий рік працює колектив за програмою духовного відродження, основною метою якої є створення умов для розвитку гармонійно розвинутої особистості, забезпечення духовного відродження особистості на основі загальнолюдських цінностей та моралі. В досягненні поставленої мети віддаємо перевагу змішаній класифікації методів виховання та формування духовно розвиненого учня. Саме при такому підході до проблеми можливий позитивний результат у роботі.
Для реалізації мети нами розроблений алгоритм діяльності:
· вивчення умов, необхідних для впровадження програми духовного відродження;
· оцінювання потенційних можливостей педагогічного колективу;
· формування змісту курсів варіативного компонента;
· прогнозування кінцевого результату;
· моніторинг стану викладання, результативності курсів варіативного компонента та його вплив на формування і розвиток творчої особистості.
Основними завданнями є: формування національної еліти України, особистості із державним мисленням, що гармонійно поєднують високий інтелектуальний і духовний розвиток, самопізнання із пізнанням природи, буття людини, спроможність втілювати в життя ідеї свободи та демократії, перебування в стані гармонії із навколишнім середовищем.
Логіка поетапного розв’язання цих завдань зумовила й відповідну послідовність реалізації функцій виховання, а саме:
1. Аналіз стану виховної системи школи.
2. Прогнозування розвитку цієї системи.
3. Цілепокладання.
4. Моделювання виховної системи школи.
 5. Програмування розвитку виховної системи школи.
6. Організація процесу реалізації мети педагогічної діяльності і програми розвитку школи.
7. Контроль і діагностика виховного процесу.
 8. Коригування і регулювання виховного процесу.
Десять років роботи над програмою дають нам можливість говорити про доцільність і ефективність такої освітньої структури. Розширюється кругозір дітей, зростає їхній інтелектуальний потенціал та рівень духовної культури, вирішується проблема раціонального використання вільного часу, позаурочна діяльність набуває системних форм. Нагромаджений досвід такої роботи свідчить про значний позитивний вплив на розвиток та вдосконалення творчих здібностей учнів, їх потенціал, можливість реалізувати свої знання в навчальних і позаурочних ситуаціях, впевненість у собі, активну самореалізацію. Шкільна система виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, духовної педагогіки, принципах наукової педагогіки, що ввібрала в себе кращі надбання національної виховної мудрості. Значну роль у розв’язанні проблеми історико-краєзнавчої роботи відіграло введення таких курсів як етнографія, географія України, історія України, рідний край, людина і суспільство, основи туризму і краєзнавства.
   Шкільна система освіти - лише елемент соціальної системи, а тому вона може функціонувати тільки в умовах конкретного соціального середовища, оскільки в демократичному суспільстві відносини будуються за схемою «Людина – суспільство – держава», то філософія розвитку такого суспільства має грунтуватися на понятті особистості. Природно, що в центрі системи освіти такого суспільства має стояти учень, і основна увага повинна звертатися на процес його інтелектуального та морального розвитку. Школа сьогодні – один із культурно-просвітницьких громадських закладів в селі. Тому й розвиватися вона має як модель громадсько-активного навчального закладу, діяльність якого спрямована на демократизацію освітнього процесу, забезпечення партнерства школи і оточуючого співтовариства.
  Система громадсько-орієнтованої освіти спрямована на :
 · організацію освіти батьків через навчання їх дітей (з таких питань, як основи економіки, правознавства, екології, етичної культури, взаємовідносин в сім’ї тощо);
· організацію на базі школи навчання дорослого населення через батьківський всеобуч, лекції, інформації тощо;
· проведення культурно-просвітницьких заходів для громадськості села;
· допомогу батьків під час уроків і в позакласній роботі;
 · організацію екскурсій, походів, вечорів відпочинку тощо;
· організацію проведення поточних ремонтів;
 · роботу клубів за інтересами, гуртків різного спрямування;
 · проведення засідання родинно-педагогічної світлиці „Моя сім’я”;
· роботу батьківського комітету;
· роботу адмінкомісії та інших громадських організацій на селі.
  Організація системи позакласної навчально-пізнавальної діяльності учнів забезпечується чітким розкладом занять, де визначені дні, години, керівники факультативів, гуртків тощо. Учні школи мають можливість вибирати клуби та секції за власним бажанням. Це є характерною особливістю позакласної діяльності учнів, вона є обов’язковою і організовується лише за їхнім бажанням, має певне значення та вагу, оскільки діти можуть випробувати себе в різноманітних сферах діяльності. Щодо форм здійснення виховної роботи, то до них відносяться: виховні години, бесіди, конференції, диспути, лекції, екскурсії, робота клубу „Громадянин”, кімнати українського побуту «Світлиця », предметні тижні, пізнавальні ігри, вечори відпочинку, гуртки, шкільні та районні конкурси тощо. Ми дійшли висновку, що розв’язання проблеми розвитку творчих здібностей учнів розпочате на уроці, слід продовжувати в позакласній роботі, використовуючи народознавчий та краєзнавчий матеріали, народні звичаї, традиції та обряди рідного краю. Лише таке поєднання дає унікальну можливість для пізнавального розвитку особистості, для її самовираження, самоствердження й самореалізації в різних видах творчої діяльності. Вважаємо, що саме при такому підході до проблеми, коли виступають у єдності і джерело, і рівень пізнавальної активності, і самостійності учнів, і логічний шлях навчального пізнання, можливий позитивний результат у роботі. У концепції національного виховання зазначено, що у формуванні духовності дитини значне місце посідає родинно-побутова культура, в якій найбільш повно закладено норми стосунків у сім’ї, виховання шанобливого ставлення до батьків, формування національної свідомості, забезпечення єдності поколінь. Тому у школі традиційними стали родинні свята, вечори, конкурси, змагання. Велику роль у формуванні активної громадської позиції патріотичного виховання відіграло створення у школі історико-краєзнавчого музею. Ініціативу учителів підтримали учні, батьки, односельчани. Сьогодні музей містить родинні реліквії, зразки народних ремесел, посуд, одяг. У музеї проходять уроки мужності, присвячені визволенню села від німецько-фашистських загарбників, уроки козацької слави, уроки народознавства. Особливе місце у вихованні школярів займає туристсько-краєзнавча робота. Традиційними стали туристичні походи околицями села, по району, Дні туризму, участь дітей у експедиціях, акціях тощо. Вже декілька років підряд пошуковий загін школи отримує грамоти за перемогу в обласному турі Всеукраїнської фольклорно-етнографічної експедиції „Звичаї, ігри та обряди рідного краю”. Педагогічний колектив піклується про здоров’я своїх вихованців, їх фізичний розвиток. Крім трьох на тиждень уроків фізкультури, учні мають можливість відвідувати спортивні секції, брати участь у шкільній спартакіаді, Днях здоров’я, районних змаганнях. Школярі постійно захоплюються грою у настільний теніс, футбол, волейбол, баскетбол. Кожного літа під час канікул майже 85% учнів оздоровлюються в шкільному оздоровчому таборі. На сучасному етапі розвитку сучасної школи йдуть пошуки нових шляхів і форм організації художньо-естетичного виховання та залучення учнів до мистецтва. Наша школа намагається організувати цей процес у виховній системі з урахуванням інтересів та нахилів учнів; організовує постійно діючі виставки літератури, проводить музичні вечори та свята, створює шкільні ансамблі, організовує літературні товариства. При школі працює відділення районної дитячої музичної школи по класу фортепіано. У життя школи увійшли нові форми позакласної роботи з художньо-естетичного виховання, такі як виставки праць учнівської творчості, клуби вихідного дня, читацькі конференції, гала-концерти вихованців районної дитячої музичної школи, робота гуртків відповідного спрямування «Орігамі», «Вправні пальчики», «Вокального співу», «Різьби по дереву». Усе це створює широкі можливості для художньо-естетичного виховання школярів. Учительський та учнівський колектив дбають про естетичний вигляд шкільних приміщень та подвір’я. Дбаючи про озеленення навколишньої території, школа має дендропарк та квітники. З ранньої весни до пізньої осені вони приваблюють зір, тому школа, безперечно, є окрасою села. Доброю школою морально-етичного виховання є підготовка та проведення свят, відзначення пам’ятних дат. Учні школи беруть участь у загальношкільних заходах. Під час підготовки до свята можна кожному вихованцю знайти справу до душі: одні учні готують танці та співи, другі – художнє читання, треті малюють декорації, виготовляють костюми. Це сприяє правильній організації дозвілля, згуртуванню класного чи шкільного колективу. В школі працюють дитяча громадська організація « Козачата » та організація учнівського самоврядування « Гарт ». Освіта на селі має забезпечувати вирівнювання можливостей учнів сільської школи і в той же час традиційно надавати дітям практичної підготовки, щоб з часом господарювати на землі. Сільський навчальний заклад повинен бути таким, щоб діти, які в ньому навчаються, не почувалися знедоленими, бачили конкретні і реальні перспективи, які в свою чергу залежать від доступності якісної освіти. Профорієнтаційна робота школи направлена на виробничі професії, які сьогодні так необхідні державі. Діяльність школи сьогодні спрямована на демократизацію освітнього процесу, забезпечення партнерства школи і оточуючого співтовариства. Щоб не відбувалося в селі: чи вечорниці, чи обжинки, чи вшанування ветеранів праці, чи святкування Дня перемоги – педагогічний, учнівський та батьківський колективи завжди поруч. Адже всі разом прагнемо зробити життя на селі цікавим і змістовним. Члени громади допомагають сьогодні вчителям під час уроків і в позакласній роботі. Вони разом з батьками виступають у ролі партнерів навчального закладу. Педколектив, у свою чергу, бере на себе відповідальність за координацію діяльності всіх організацій та установ, що діють у громади, виступає ініціатором розгортання програм, корисних для людей різного віку, соціальних груп, урізноманітнює роботу на всіх стадіях її реалізації шляхом залучення ресурсів громади. Все це сприяє формуванню у людей упевненості в тому, що разом вони здатні подолати практично всі проблеми, що постають перед сільською громадою. Своїм досвідом роботи вчителі Капулівської ЗШ І – ІІІ ступенів охоче діляться з колегами району. За минулі 3 роки у школі відбулися районні семінари: заступників директорів з виховної роботи та голів шкільних м/о класних керівників з проблем превентивного виховання; вчителів початкових класів, трудового навчання, фізики, бібліотекарів тощо. У школі створена атмосфера доброзичливості, без напруження підвищується розумова та творча активність, здатність до пошуку більшості членів колективу, які мають великий творчий потенціал, і батьків, які зацікавлені в досягненні дітьми певного рівня розвитку.
Результативність виховної діяльності школи на сьогодні :
1. У школі запроваджується інноваційно-цілісна, психолого – педагогічна система виховної роботи.
2. Розроблена та впроваджується адекватна система управління виховним процесом.
3. Підвищено рівень професійної компетентності більшістю педагогів школи, перебудовано навчально-виховний процес відповідно до вимог сучасної школи. 4. Змінилася структура внутрішкільної методичної роботи, розкрилися можливості для оптимального вибору і поєднання різних форм її організації.
 5. Виховні заходи ( класні і загальношкільні ) стали більш цікавими, різноманітними: творчі конкурси, зустрічі з людьми різних професій, тренінги спілкування, комунікативні ігри тощо.
6. Активізувалася робота громадських організацій, без яких неможливо створити умови для розвитку комунікативних умінь, для самореалізації.
Однак, є і певні труднощі. Робота за історико-краєзнавчим напрямком вимагає збільшення кількості занять з предметів суспільно-гуманітарного циклу, годин гурткової роботи тощо. А це в свою чергу вимагає кадрового, фінансового, матеріального, нормативно-правового забезпечення. В школі відсутні заступник директора з виховної роботи, соціальний педагог. Не кожен вчитель вміє проводити тренінги, ігри, організовувати спілкування учнів в колективі. Оточуюча дійсність не сприяє вихованню добра, милосердя, людяності. Кризові явища в соціально-економічному житті нашого суспільства негативно впливають на падіння життєвого рівня, моральний клімат у сучасних сім’ях, руйнування духовної культури. Це призводить до нехтування народними традиціями, паплюження святинь, національного нігілізму і суспільного розбрату. Проблемою для освітнього закладу стає охоплення навчанням дітей шкільного віку, координація профілактики бездоглядності, допомога соціально-незахищеним категоріям дітей, трудовлаштування неповнолітніх. Відсутність цінностей, або деформоване уявлення про них призводить до бездуховності, жорстокості і цинізму. Як результат – зростає кількість малолітніх злочинців, дітей – сиріт; втрачається людська гідність і святість одвічних цінностей. Отже, маємо численні докази того, що не задовольняються потреби людини в безпеці, втрачаються впевненість у майбутньому, певному соціальному статусі, можливості самооцінки та самореалізації. Тому, продовжуємо роботу над обраною проблемою, над запровадженням нових освітніх стандартів в навчально-виховний процес. Значне місце в роботі відводимо питанню громадянського виховання школярів. В методичній роботі особливу увагу відводимо вичитці питань з даної проблеми, методиці проведення виховних заходів, згідно сучасних вимог, плануванню роботи шкільного м/о класних керівників, складанню планів самоосвіти вчителів, організації роботи школи педагогічної майстерності. Імідж школи значною мірою залежить від педагогічних кадрів, інноваційного потенціалу навчального закладу, рівня культури, яка не зводиться до суми знань, а передбачає нову якість навчально-виховного процесу, кардинальні перетворення у змісті, формах і методах навчання і виховання, в управлінні школою, переведення її з режиму стагнації в режим розвитку. Все це передбачає, що навчально-виховний процес, шкільне життя повинні сприяти росту духовно багатої особистості. Загальну справу, що об’єднує всіх, дух надії можна використати для досягнення поставленої мети. Це досягається емоційно-міжособистісними стосунками всіх учасників педагогічного процесу. Виховна система навчального закладу перебуває в режимі розвитку. Школа сьогодні зацікавлена в розв’язанні проблем сучасності, але не все їй під силу. Окремі громадяни проявляють аполітичність, байдужість, приватновласницьку психологію і мораль. Не завжди оперативно спрацьовують представники органів місцевого самоврядування на місцях. Попереду ще багато роботи, але школа живе сьогоднішнім днем і впевнено дивиться у майбутнє.
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Наші друзі

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz