| Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні - поминальний по жертвах Голодомору 1932-1933рр.
1932-1933 рр.... найчорніший час між часами в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої землі.
Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав мільйони людей?
Це був більшовицький геноцид! Це була безкровна, людоморська війна проти українського народу.
У нас, українців є традиція: коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток у потойбіччі. А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то душі іхні досі неприякаяні і не можуть опікуватись нами.
Хай світло від свічки у небо летить -
Хоча б одну Душу зігріє на мить,
Щоб Душа ця загублена спокій знайшла -
І у Вічність до Бога вона відійшла.
До роковин Голодомору 1932-1933рр. в нашій школі відбулися такі заходи:
- Загальношкільна лінійка до дня вшанування жертв голодомору «Україна пам’ятає, світ визнає»;
- акція «Запали свічку»;
- загальношкільний урок «Чорна сповідь 33-го»;
- тематичні бесіди «Україна пам’ятає…»,
- Виставка в шкільній бібліотеці "Чорна сповідь 1933-го .....". |
