Кажуть, що історія не повторюється, але деякі її події мають щось спільне. 480 рік до н.е. Грецька держава, об'єднавшись з державою Спарта, вела війну з персами-завойовниками, яких привів в Грецію син перського царя Дарія - Ксеркс. 300 спартанців, яких очолював цар Леонід, тримали оборону біля Фермопільської ущелини. І тільки зрада грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи державу. Червень 1651 року. Вже котрий раз Польща іде війною проти вільної України. Страшенна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині. 300 запоріжців, що окопалися на острівці серед боліт, цілу добу відбивалися від тисячів польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, не заплямувавши козацької честі. 29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини. І знову 300, але цього разу юнаків, що вийшли на захист української волі, на яку посягнув фанатик більшовизму Муравйов зі своїм військом. Цей бій між 4-тисячною більшовицькою армією та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва, тривав 5 годин. Великими були втрати. Майже 250 курсантів і студентів та 10 старшин поклали свої молоді голови на великому бойовищі. Особливо тяжкі муки випали на долю 32 студентів, які потрапили до рук сп’янілого від крові ненависного ворога. Більшовики катували і дико знущалися над ними. Наступного дня 28 студентів, побитих і змордованих, повели на розстріл. Але і тоді вони не зреклися України. Коли один із гімназистів заспівав "Ще не вмерла...", його підтримали інші полонені та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси… "І слава їх встає, не вмерши,

Ятрить крізь відстані і час.

 Було їх триста.

Триста перший –

І ти, і я, і кожен з нас!" (П.Шкраб'юк)

Ці події не залишилися поза увагою і в нашій школі. 30 січня по всіх класах пройшли тематичні виховні години під назвою «Ніхто не хотів помирати», відбулося засідання історико – краєзнавчого гуртка, учні та вчителі мали змогу відвідати виставку літератури «Пам'ять не згасає». Шлях нашої держави до волі та свободи був тяжким і кривавим, і тому нести з високо піднятою головою горде ім’я «українці» – наш святий обов’язок.