22 червня 1941 року мирне життя підступно перервала війна. Мільйони смертей, тисячі скалічених доль...

Війна... ти був там? Ні? То ти щасливий.

Бо ти не бачив сльози, біль і кров,

Не бачив ти, як погляд свій зрадливий

Кидала смерть на юних знов і знов.

Чи бачив ти, як проводжає мати

Свого єдиного, не воїна - дитя,

І молить Бога , щоб дочекати.

Або за нього дать своє життя?..

28 жовтня 1944 року для жителів України закінчилося це страхіття. Але тисячі пропали безвісти, стали сиротами, втратили батьків, матерів, родичів… Ми, діти сучасності, знову і знову говоримо: “Війна! Ми тебе ненавидимо!”,Ні! Війні!”

Так учні 4 класу знову погортали сторінки історії, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, висловили свої думки про те, як вберегти мир, спокій, затишок.