Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительську святу.
Ми любимо ваші цікаві уроки,
Хоч з нами буває немало мороки,
І вчительське серце частенько у герці,
Бо неслухи сиплять густесенько перцем.
І кліпають потім провин оченята,
А вчителя честь захищають завзято.
А вчитель справжнісінький факел знання
Їх також сумлінно черпає щодня,
Щоб учні ловили кожнісіньке слово
Багато цікавинок в нього готових.
Сім коробів треба, немов в циркача,
Щоб учень з уроку не дав «втікача».
Хай буде слово вчителя завжди
Святим і чистим на землі,
Нехай до нього як до правди
Ідуть великі і малі.
Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительську святу!
З ювілеєм тебе, моя шкільна домівко!
Школа - це не тільки стіни. Насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це педагоги, які щодня, переступаючи поріг, сіють зерна доброго, розумного, вічного і ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живі у пам’яті учнів, колег, і вчителі-пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки на традиційному святі-зустрічі шкільних друзів, де впізнають вони один одного, незважаючи на сивину, за блиском завжди молодих очей. Капулівська ЗОШ І – ІІІ ступенів має не тільки багате минуле, творче сучасне, а й широкі перспективи розвитку у майбутнє. Впевненість у завтрашньому дні ґрунтується на високому професіоналізмі вчительського колективу, в якому 10 чоловік – випускники рідної школи, на багаторічних традиціях, сучасних методиках виховання, тісній співпраці з випускниками, батьками. Сьогодні школа відзначає свій 40-річний ювілей. І ми всі – ювіляри. І першокласники, і вже сивочолі колишні учні. Бо це не звичайний ювілей, а ювілей домівки поколінь. Одні навчили, інші навчились. А дехто спочатку навчився сам, а згодом навчав наступні покоління …І так за днями – дні, за роками – роки, за десятиріччями – десятиріччя. Так, вчителю, вже істина ця сива, Хай все в книжках – хіба ж в книжках усе?! Бо неповторність людська, як рослина, Всеможне сонце в крихточці несе. Так, саме людська неповторність вчителя визначає обличчя навчального закладу. Глибока шана у моєму серці тим, кого я називаю легендою школи – вчителями вчителів: Мудрій Галині Іванівні, Бурді Ніні Миколаївні, Болобан Варварі Олексіївні, Косогору Миколі Андрійовичу. Їх щасливого дару душі вистачало не тільки на учнів. З їхньої легкої руки багато молодих вчителів „прикипіли” серцем до школи, стали майстрами своєї справи, бо не було методистів досвідченіших, прискіпливіших і доброзичливіших, ніж вони. Я навчилась у них бути закоханою у свою професію, навчилась мистецтву й високому дару душі віддавати своє серце іншим і жодного разу не розчарувалась у своєму життєвому виборі. І я не скаржусь на дарунки долі, Вважаю, що найбільше пощастило тим, Хто вчився й працював у рідній школі, А, значить, буде вічно молодим! Добра і щастя, творчих здобутків, світлого майбутнього тобі, моя шкільна домівко!
Галайда Л.І., педагог-організатор Капулівської ЗОШ І – ІІІ ступенів, випускниця 1979 року
30 вересня пройшло свято для вчителів школи. Були запрошені вчителі-пенсіонери, які все своє життя присвятили вихованню та навчанню дітей. Діти підготували святковий концерт для своїх любих вчителів.
|
